Дивовижні першоцвіти

31 Березня 2017, 12:02
Статті

Батьківщиною шафрану вважаються країни Малої Азії, Ближнього Сходу, Індія. Досі рослина розповсюджена в Сирії, Палестині, Персії. Знали її і у Давньому Єгипті. Згадки про крокуси зустрічаються у творах царя Соломона, Гомера та Гіпократа. Опис лікувальних властивостей рослини є в китайських медичних книжках, створення яких відносять до 2600 року до н. е., а також в єгипетських текстах, що датуються 1500 роком до нашої ери. У книзі «Пісня Пісень» шафран згадується серед духмяних трав, які використовували для аромату та в якості цінних ліків. Рослину підносили як дорогоцінний подарунок імператорам, королям, папам.

 

За часів хрестових походів (1096-1270) крокуси завезено до Європи. Спочатку їх вирощували в країнах Західного Середземномор'я, потім практично в усіх європейських країнах. Впродовж багатьох віків шафран залишався єдиним представником роду, який мав в очах людства господарську, але не декоративну цінність. Наприкінці ХVI ст. в ботанічних садах Європи з'явилися перші декоративні крокуси. Їх було лише три види, та вони започаткували сотні сортів, серед яких лідирують по сьогодні групи голландських гібридів і хризантус. Цікаво, що жовте взуття царів Мідії, Вавілону, Персії фарбувалося саме шафраном. Окрім того, ним надавали жовтого забарвлення сукням, каймам різних текстильних виробів.